Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

КАМ"ЯНКА-БУЗЬКИИ РАЙОННИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НАКАЗ

Про призначення відповідального за доступ до правосуддя МГН та інших груп населення (до залів судових засідань,канцелярії тощо)

Відповідно до конвенції про права інвалідів та Факультативний протокол до неї, Доручення Президента України від 23.10.2012 №1-1/2850

НАКАЗУЮ:

1.Призначити відповідальним за доступ до правосуддя МГН та інших груп населення (до залів судових засідань, канцелярії тощо) в Кам’янка-Бузькому районному суді спеціаліста з інформаційних технологій - Дяковського Ігора Богдановича.

2.Контроль за виконання даного наказу залишаю за собою.

Керівник апарату Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області В.В.Пекельна

АНАЛІЗ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ДОСТУПУ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО ПРАВОСУДДЯ

(АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ)

м. Львів – 2015р.

У виданні розміщено результати аналізу забезпечення рівного доступу людей з інвалідністю до правосуддя, який здійснювався РГБФ «Право і Демократія» в рамках реалізації проекту: «Проведення моніторингу забезпечення рівного доступу осіб з особливими фізичними потребами до правосуддя», проект здійснювався за підтримки проекту USAID «Справедливе правосуддя».

Видання призначене для голів судів, суддів, керівників апарату суду, інших працівників суду, представників державної судової адміністрації та інших органів судової влади, громадських організацій та активістів, законотворців та всіх інших сторін, зацікавлених у побудові діалогу між судами та суспільством задля покращення доступу до правосуддя, підвищення ефективності, прозорості та підзвітності судової системи, побудови довіри громадян до суду.

Ця публікація була здійснена за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проекту «Справедливе правосуддя». Погляди авторів, викладені у цьому виданні, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

ЗМІСТ

ВСТУП.

Розділ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ДОСТУПНОСТІ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ.

Розділ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ДОСТУПУ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО ПРАВОСУДДЯ.

Розділ 3. РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ДОСТУПУ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО ПРАВОСУДДЯ.

Розділ 4. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ДОСТУПУ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО ПРАВОСУДДЯ.

Розділ 5. РЕКОМЕНДАЦІЙНІ ПРАВИЛА ЕТИКИ СПІЛКУВАННЯ ІЗ ЛЮДЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ.

ДОДАТКИ:

Додаток 1. Перелік законодавства про захист прав людей з особливими потребами.

Додаток 2. Спостережна картка визначення доступності людей з інвалідністю (осіб з вадами зору, слуху, руху) та мало мобільних груп населення (МГН) до будівель та приміщень суду.

Додаток 3. Інформація про проект USAID «Справедливе правосуддя».

Додаток 4. Інформація про організацію-виконавця дослідження Фонд «Право і Демократія».

ВСТУП.

На сьогоднішній день, широкий спектр проблем людей з інвалідністю в Україні свідчить про необхідність посиленої і комплексної уваги до них з боку держави й суспільства. Сучасне життя формує відповідні вимоги до правового та соціального захисту цієї категорії населення.

Основним міжнародним документом, який гарантує права інвалідів є Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, яка ратифікована нашою державою і набрали чинності з 06 березня 2010р., і яка зобов’язує держави-учасниці надавати можливість людям з інвалідністю вести незалежний спосіб життя та повною мірою брати участь в усіх аспектах суспільного життя. Відповідно до статті 13 даної Конвенції держави-учасниці повинні забезпечувати людям з інвалідністю нарівні з іншими ефективний доступ до правосуддя, зокрема передбачаючи процесуальні та відповідні вікові корективи, які полегшують виконання ними своєї ефективної ролі прямих і опосередкованих учасників, у тому числі свідків, на всіх стадіях юридичного процесу, зокрема на стадії розслідування та інших стадіях попереднього провадження. Також в державі існує низка архітектурно-будівельних норм, якими передбачено безпеку і доступність для усіх категорій населення, в т.ч. осіб з інвалідністю та мало мобільних груп населення. Зокрема, існують окремі державні будівельні норми «Суди», які вперше в Україні в архітектурному плані регулюють можливість приведення будівель суду до міжнародних стандартів. Це ДБН В.2.2-26:2010, який застосовується при проектуванні нового будівництва або реконструкції приміщень судів. Дані норми набули чинності з 01 жовтня 2010р., і дають можливість зрозуміти, якими ж мають бути будинки і приміщення суду. Положення цих вимог стосується функціонально-планувальної організації приміщень залів судових засідань, робочих приміщень суддів та працівників апарату суду, допоміжного та обслуговуючого призначення, інженерного обладнання, а також на приміщення загального призначення для відвідувачів.

Незважаючи на зазначені діючі законодавчі норми, суспільство лише останніми роками усвідомлює необхідність створення доступних для осіб з інвалідністю умов, щоб ці люди мали гідну можливість бути безпосередньо учасниками судового процесу та мали можливість самостійно захищати свої права та інтереси. Вважається, що люди з інвалідністю повинні самостійно вирішувати питання своєї участі у судовому процесі та шукати можливості для захисту своїх прав за допомогою родичів, законних представників, адвокатів, однак така позиція не є правильною та ставить у нерівні умови людей з інвалідністю та по суті позбавляє їх можливостей використання всіх дозволених законодавством механізмів захисту своїх прав. Особливим моментом на який слід звернути увагу є потреба у належному правовому регулюванні процедури залучення сурдо - перекладачів для німих та глухонімих осіб, питання ознайомлення з матеріалами судових справ та судовими рішеннями сліпих осіб та осіб з вадами зору, ідентифікація підпису незрячої людини та інше.

У 2013р. в рамках реалізації проекту: «Оцінка впровадження програми опитування за методологією карток громадянського звітування (КГЗ) та здійснення аналізу забезпечення рівного доступу осіб із обмеженими фізичними можливостями до правосуддя», який реалізовано за підтримки проекту USAID «Справедливе правосуддя», нашою організацією РГБФ «Право і Демократія» було здійснено роботу з судами, громадськими організаціями та активістами, що представляють осіб із обмеженими фізичними можливостями, та спільно розроблено методологію здійснення громадського аудиту будівель суду, а також проведено спільні публічні заходи з органами місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які дали можливість вирішити та покращити частину проблемних питань доступу інвалідів до правосуддя.

Враховуючи здобутий досвід роботи Регіонального громадського благодійного фонду «Право і Демократія» впродовж 2014-2015рр. проводиться широка національна кампанія з аудиту доступності до правосуддя людей з інвалідністю, та заходи з посилення організаційної спроможності та активізації роботи організацій, які представляють права та інтереси людей з інвалідністю у різних куточках держави (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська, Хмельницька, Вінницька, Тернопільська, Волинська, Харківська, Одеська області). На базі проведеної діяльності здійснюється розробка ефективних та дієвих механізмів та пропозицій для органів судової гілки влади, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з метою суттєвого покращення доступності людей з інвалідністю до правосуддя.

З метою досягнення успішних результатів реалізації проекту було здійснено проведення ряду конкретних заходів:

- Створено коаліцію партнерських організацій, які працюють у сфері захисту прав та свобод осіб інвалідністю;

- Здійснено вдосконалення спостережної картки для проведення моніторингу у судах;

- Виготовлено інформаційні таблиці з дублюванням судової інформації шрифтом Брайля для розміщення у судах, які приймали участь у проведенні аудиту.

- Розроблено аудіо-записи з нормами законодавства про судоустрій та процесуального законодавства про основні права, норм Конвенції про права інвалідів та іншого законодавства та передано їх у бібліотеки Українського товариства сліпих (УТОС) та розміщено на веб-сторінках інших партнерських організацій, які захищають права та інтереси людей з ынвалыдныстю.

- Здійснено друк законодавства та право-просвітницьких матеріалів шрифтом Брайля і безкоштовне розповсюдження матеріалів через бібліотеки Українського товариства сліпих;

- Проведено регіональні круглі столи у містах: Ужгороді, Тернополі, Вінниці, Одесі, з представниками суддів, адвокатів, представників НОУ, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на тематику покращення доступності осіб з інвалідністю до правосуддя.

- Виготовлено та поширено інформаційний звіт з даними моніторингу та розробленими висновками і рекомендаціями.

- Проведено кампанії з лобіювання законодавчих змін. Проведено робочі зустрічі з парламентарями та представниками органів виконавчої влади, експертами, представниками Національної Асамблеї України, з метою обговорення та впровадження законодавчих змін та приведення нормативно-правової бази до європейських і міжнародних стандартів.

- Здійснено формування переліку пропозицій до парламенту України, місцевих органів влади судів та ДСА щодо можливостей покращення їх діяльності та забезпечення рівного доступу осіб з обмеженими можливостями до правосуддя.

До реалізації завдань проекту було залучено до співпраці експертів з таких організацій як:

- Львівське обласне відділення Українського фонду «Реабілітація інвалідів».

- Карпатське Агентство з захисту прав людини "Вестед" (м. Ужгород).

- Громадська організація «Станіславська правозахисна група» (м. Івано-Франківськ).

- Громадська організація «Чернівецький міський центр захисту приватних підприємців та підприємств малого бізнесу» (м. Чернівці).

- Львівська територіальна організація Українського товариства Сліпих (УТОС).

- Львівська територіальна організація Українського товариства Глухих (УТОГ).

- Національна асамблея інвалідів України.

Слід зазначити, що вище викладена діяльність є логічним продовженням пілотних проектів у сфері захисту прав людини та головним етапом програми РГБФ «Право і Демократія» спрямованої на покращення функціонування судової системи України та її ефективного реформування і забезпечення рівних можливостей доступності громадян до правосуддя.

Очікуваним результатом нашої діяльності є реальне покращення доступу осіб з обмеженим фізичними можливостями до правосуддя та до інформації про судові послуги, їх обізнаності про судову систему, розуміння та підтримку збоку громадськості проблем та потреб, які існують у даної категорії осіб.

Переконані, що проведена діяльність матиме довготривалий вплив, оскільки вперше в Україні було проведено широкомасштабну діяльність спрямовану на аналіз стану доступності та покращення рівня доступності людей з інвалідністю до правосуддя та розроблено конкретні рекомендації для судів та органів влади з врахуванням думки самих людей з інвалідністю.

Висловлюємо свою впевненість в тому, що результати одержані в ході проведеного аналізу проекту знайдуть своє зацікавлення серед більшого кола неурядових правозахисних організацій, небайдужих громадян, державних службовців та суддів, законотворців що в свою чергу дозволить розробити на національному рівні єдиний ефективний механізм покращення рівня доступу до суду людей з інвалідністю.

Розділ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ДОСТУПНОСТІ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України – людина, її життя і здоров'я, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Як свідчить практика, значна частина положень соціально-економічної політики щодо людей з інвалідністю застаріла і не відповідає потребам сьогодення, та не узгоджується із загальновизнаними міжнародними нормами і стандартами. Правове поле хоча й містить багато позитивних кроків на шляху вирішення численних проблем інвалідів, але є переважно декларативним, не забезпеченим матеріальними ресурсами та механізмами управлінського впровадження. Отже, існуюча система правового та соціального захисту інвалідів потребує суттєвих змін і доповнень та модернізації.

Особливої актуальності проблеми захисту прав людей з інвалідністю набувають у зв'язку з постійним зростанням їхньої чисельності в державі. Згідно з даними Всесвітньої організація охорони здоров'я - приблизно 10 відсотків населення світу живе з інвалідністю. Інвалідність є поширеним соціальним явищем і для України. За даними Державного комітету статистики, в Україні мешкає 2,67 млн. людей з обмеженими можливостями. Це означає, що в Україні кожен 18-й громадянин – є особою з інвалідністю, тобто людиною, яка потребує допомоги та підтримки від держави не лише в грошовому еквіваленті, а й особливого планування житла, облаштування під’їздів, публічних об’єктів, громадського транспорту, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, сприяння у здобутті освіти, професійних знань, працевлаштування, медичних і культурних послуг.

Генеральна Асамблея ООН у 1993 році прийняла «Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів», які базуються на основних міжнародних правових актах і констатують необхідність реалізації заходів щодо забезпечення особам з особливими фізичними потребами рівних можливостями з іншими членами суспільства, в тому числі і доступності до житла, будинків і споруд громадського обслуговування, місць роботи та відпочинку тощо.

Чинне законодавство України, також містить положенням щодо мало мобільних груп населення. Частина таких положень щодо архітектурної доступності осіб з інвалідністю до будівель та споруд є закріпленою у державних будівельних нормах, а перелік об’єктів (будинків, споруд, приміщень, місць обслуговування), доступних мало мобільним відвідувачам, повинен встановлюватися завданням на проектування, що затверджується у встановленому порядку за узгодженням з територіальними органами соціального захисту населення з урахуванням думки громадських об’єднань інвалідів.

Приймаючи до уваги вітчизняну та зарубіжну практики проектування, будівництва та експлуатації житлових та громадських будинків і споруд за ступенем значущості критерії організації без бар’єрного архітектурного середовища повинні мати такий порядок пріоритетів як: доступність, безпека, інформативність та зручність.

Так, критерій доступності повинен містити вимоги:

Ø до можливості безперешкодного і зручного руху мало мобільних відвідувачів земельною ділянкою або закладом обслуговування;

Ø до входів до будинків;

Ø до дверних і відкритих проміжків;

Ø до безперешкодного руху комунікаційними шляхами, приміщеннями і просторами як у будинку, так і на земельній ділянці;

Ø до можливості своєчасно скористатися місцями відпочинку, очікування і обслуговування;

Ø щодо проходів до різного обладнання і меблів;

Ø до ширини внутрішніх сходів.

Під безпекою слід розуміти можливість безперешкодного пересування у будівлях, відвідування об’єктів обслуговування без ризику бути травмованим будь-яким чином або заподіяти шкоду своєму майну, будинку, споруді чи обладнанню. Це стосується розміщення вхідних площадок, сходів і підйомних пристроїв та їх захист від атмосферних опадів; шляхів руху мало мобільних відвідувачів усередині будинку, а також матеріалів для огороджень, дверей та інше.

До вимог критерію інформативності відносяться такі вимоги:

Ø своєчасне розпізнавання орієнтирів у архітектурному середовищі будинків;

Ø точну ідентифікацію свого місця знаходження і місць, які є метою відвідування;

Ø використання засобів інформування, які відповідають особливостям різноманітних груп споживачів;

Ø можливість ефективної орієнтації відвідувачів як у світлий, так і в темний час доби;

Ø скорочення часу і зусиль на отримання необхідної інформації;

Ø можливість мати безперервну інформативну підтримку на усьому шляху пересування будівлею.

Критерій зручності повинен відповідати таким основним вимогам:

Ø створення умов для мінімальних витрат часу і зусиль на задоволення потреб відвідувача;

Ø забезпечення своєчасної можливості відпочинку, очікування і додаткового обслуговування;

Ø забезпечення умов для компенсації зусиль, які були витрачені під час руху і отримання послуг;

Ø збільшення асортименту послуг з урахуванням стану здоров’я відвідувачів за рахунок створення додаткових умов, які допомагають відвідувачеві в отриманні необхідного обслуговування.

Якщо ж говорити безпосередньо про забезпечення рівного доступу людей з інвалідністю до правосуддя необхідно розпочати із нормативно - правових актів, які закріплюють за ними рівний доступ до усіх сфер життя, в т.ч. і до правосуддя. Найважливішим і основним в цьому плані є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», від 21 березня 1991р. № 875-12. Даний закон визначає необхідність «Створення умов для безперешкодного доступну інвалідів до соціальної інфраструктури». Основним міжнародним документом, який гарантує права інвалідів є Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, яка ратифікована нашою державою і набрали чинності з 06 березня 2010р. і яка зобов’язує держави-учасниці надавати можливість людям з інвалідністю вести незалежний спосіб життя та повною мірою брати участь в усіх аспектах суспільного життя. Відповідно до статті 13 даної Конвенції держави-учасниці повинні забезпечувати людям з інвалідністю нарівні з іншими ефективний доступ до правосуддя, зокрема передбачаючи процесуальні та відповідні вікові корективи, які полегшують виконання ними своєї ефективної ролі прямих і опосередкованих учасників, у тому числі свідків, на всіх стадіях юридичного процесу, зокрема на стадії розслідування та інших стадіях попереднього провадження. Щоб сприяти забезпеченню людям інвалідністю ефективного доступу до правосуддя, держави-учасниці сприяють належному навчанню осіб, які працюють у сфері здійснення правосуддя, зокрема в поліції та пенітенціарній системі.

Основним моментом також є те, що доступ до судочинства в Україні, має бути забезпечений для осіб з інвалідністю у різних видах:

1) як користувачів – відвідувачів суду;

2) як надавачів послуг: адміністративних і канцелярських працівників, суддів;

3) як учасників судових процесів: позивачів, відповідачів, свідків тощо.

Національні державні будівельні норми регламентують безперешкодний доступ:

1) в довкіллі, в нашому випадку на прилеглій до будівель суду території

2) в будинках і приміщеннях.

Цими нормами передбачено безпеку і доступність для усіх категорій населення, в т.ч. людей з інвалідністю та мало мобільних груп населення. Існують окремі державні будівельні норми «Суди», які вперше в Україні в архітектурному плані регулюють можливість приведення будівель суду до міжнародних стандартів. Це ДБН В.2.2-26:2010, який застосовується при проектуванні нового будівництва або реконструкції приміщень судів. Дані норми набули чинності з 01 жовтня 2010р., і дають нам можливість зрозуміти, якими ж мають бути будинки і приміщення суду. Положення цих вимог стосується функціонально-планувальної організації приміщень залів судових засідань, робочих приміщень суддів та працівників апарату суду, допоміжного та обслуговуючого призначення, інженерного обладнання, а також на приміщення загального призначення для відвідувачів.

Відповідно до вище зазначених будівельних норм повинна бути забезпечена:

- доступність місць цільового відвідування як на земельній ділянці (тобто, прилеглій території), так і всередині будинку суду;

- безпека шляхів руху (в тому числі і евакуаційних);

- місць обслуговування;

- своєчасне отримання мало мобільними групами населення повноцінної та якісної інформації, яка дозволяє орієнтуватися в будинку;

- використовувати обладнання (в т.ч. і для самообслуговування);

- отримувати необхідні послуги;

- зручність і комфортність середовища перебування і обслуговування в будинку суду;

- не менше 5 % місць для відвідувачів в залах судових засідань повинні бути розраховані на людей в кріслах-візка, з можливістю самостійного розвороту на 90-180 градусів;

- у кожній зоні приміщень для очікування (холах) повинні бути місця для мало мобільних відвідувачів, в тому числі і для людей в кріслах-візках;

- у залах для проведення великих службових нарад і в конференц-залах повинні бути місця для співробітників-людей з інвалідністю, які пересуваються в кріслі-візках;

- санітарно-гігієнічні приміщення повинні відповідати вимогам доступності для осіб з інвалідністю.

Як показують результати дослідження все ж на даний час залишаються особливо проблемними питання архітектурної доступності людей з інвалідністю до правосуддя, щоб частково виправити ситуацію слід здійснити такі заходи з покращення:

- пониження бордюрів із виконанням похилих пандусів в усіх місцях перетину тротуарів (пішохідних шляхів) з проїжджою частиною;

- на прилеглій території суду облаштувати паркінг для інвалідів;

- у туалетних приміщеннях виконати універсальну кабіну, а у разі неможливості виконати універсальну кабіну в загальних туалетних приміщеннях вишукати окрему кімнату, в якій влаштувати таку кабіну;

- влаштувати місце і пристосувати до потреб осіб з інвалідністю для ознайомлення з матеріалами справи тощо;

- створити в у суді інформаційний центр, доступний для осіб з інвалідністю;

- облаштувати інформаційні зони і приміщення, а також доступні для них вхідні вузли і шляхи руху;

- у посадових інструкціях працівників суду слід передбачити вимоги щодо особливостей обслуговування людей з різними видами інвалідності тощо.

Особливим моментом на який слід звернути увагу є потреба у належному правовому регулюванні процедури залучення сурдо-перекладачів для німих та глухонімих осіб, питання ознайомлення з метеріалами судових справ та рішеннями сліпих осіб та осіб з вадами зору, ідентифікація підпису незрячої людини та інше.

Слід також відзначити, що саме з ратифікацією Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю в Україні з’явились нові державні будівельні норми «Суди», в яких передбачено архітектурна та інформативна доступність та безпека для усіх громадян, в т.ч. і мало мобільних, які можуть бути в будь-якій ролі: відповідача, позивача, працівника суду на будь-якій посаді, адвоката тощо. Але, нажаль, сьогодні в переважаючій більшості суди знаходяться у будівлях та приміщеннях, які не були пристосованими для здійснення у них правосуддя. А пристосовуючи такі будівлі під потреби судочинства державою не в достатній мірі враховувалось питання доступності до них осіб з інвалідністю, що на думку експертів нашої організації створює суттєві перешкоди у доступі інвалідів до правосуддя та захисту свої порушених прав та інтересів, та вказує на необхідність уваги збоку держави до даної проблематики та вжиття конкретних і послідовних кроків для покращення ситуації.

Дослідження щодо виявлення індикаторів, які перешкоджають доступу до правосуддя людей з інвалідністю здійснювалося із використанням методу спостереження. Основою останнього є спостереження, за якого дослідник перебуває поза процесом чи явищем, які вивчає, тобто є зовнішнім спостерігачем.

Метою проведення дослідження є: проведення аналізу стану доступу людей з інвалідністю до судових приміщень та послуг, які надаються судами. Рекомендації розроблені на основі моніторингу будуть сприяти судам та органам державної судової адміністрації України вдосконалити у покращенні стан доступності людей з інвалідністю до судочинства.

Географія дослідження:

Дослідження здійснювалось 20 судах, які розташовані на території 10 областей України:

Термін здійснення дослідження: 24 березня 2014р. - 30 листопада 2014р.

У дослідженні група експертів відвідувала суди і фіксували факти у картах спостереження. Усі експерти були професійно підготовлені, отримали інструкцію спостерігачам, а також їхні особистісні якості, як спостерігачів, відповідали набору функцій, котрі їм реально доводилось виконувати.

Загалом карта спостереження містила запитання про чіткі статичні моменти перетину суду і громадян із особливими фізичними потребами. Усі індикатори мають кількісний характер, тобто можуть бути заміряні і відповіді на запитання карток спостереження дають можливість чітко оцінити показники.

Аналіз стану доступності до правосуддя людей з особливими потребами проведено у:

Апеляційному суді Львівської області;

Трускавецькому міському суді Львівської області;

Тернопільському адміністративному окружному суді;

Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області;

Івано-Франківському окружному адміністративному суді;

Коломийському районному суді Івано-Франківської області;

Тячівському районному суді Закарпатської області;

Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області;

Кіцманському районному суді Чернівецької області;

Чернівецькому окружному адміністративному суді;

Харківському апеляційному адміністративному суді;

Харківському окружному адміністративному суді;

Вінницькому окружному адміністративному суді;

Вінницькому апеляційному адміністративному суді;

Ярмолинецькому районному суді Хмельницької області;

Красилівському районному суді Хмельницької області;

Апеляційному суді Волинської області;

Приморському районному суді м. Одеси;

Одеському окружному адміністративному суді;

Овідіопольському районному суді Одеської області;

Етапи здійснення дослідження:

1. Розробка спостережної картки за допомогою якої була можливість здійснити спостереження та зафіксувати критерії доступу людей з інвалідністю до судових приміщень та послуг. Даний інструментарій було розроблено за допомогою залучення до реалізації проекту організацій, які представляють інтереси інвалідів та займаються дослідження стану доступності на місцевих рівнях у запропонованих проектом областях. Також було використано напрацювання підготовлені Національною Асамблеєю інвалідів України та інших організацій, які проводили дослідження питань доступності до правосуддя осіб з обмеженими фізичними можливостями.

2. Визначення та аналіз найбільш типових проблемних та системних чинників котрі перешкоджають доступу людей з інвалідністю до судових приміщень та одержання судових послуг.

3. Оприлюднення та обговорення даних дослідження під час проведення круглих столів, та шляхом розсилки аналітичних звітів до судів, управлінь судової адміністрації України, правозахисних організацій, донорських інституцій тощо.

4. Проведення кампаній з лобіювання змін до законодавства.

Методи дослідження. Дослідження щодо виявлення індикаторів, які знижують ефективність доступності до судів здійснювалося із використанням методу спостереження, а саме із врахуванням специфіки наукового призначення використовуваного різновиду спостереження - його виду невключеного спостереження. Невключене спостереження — це спостереження, за якого дослідник перебуває поза процесом чи явищем, які вивчає, тобто є зовнішнім спостерігачем і не бере участі (не впливає) на процес.

Завдяки методу спостереження, а саме прямій реєстрації фактів, було одержано точну інформацію щодо кількісних індикаторів вищенаведених вимірів у суді.

Програма спостереження була достатньо продумана і чітко визначені категорії спостереження, завдяки чому в одну категорію не попадають різні класи ознак. Важливим моментом котрий вплинув на розробку методології дослідження були результати попередніх проектів.

Оскільки одиницями інформації даного методу є зафіксовані факти спостереження - обробка його результатів дає можливість досягти максимальної об'єктивності. Саме специфіка проблеми об'єктивності в соціологічному спостереженні і відрізняє його від спостереження в природничих науках.

Проведене дослідження дає можливість визначити в якому вимірі суду необхідно покращити свою роботу.

Характеристика спостережної картки. Загалом карта спостереження містила запитання про чіткі статичні моменти перетину суду і громадян. Усі індикатори мають кількісний характер, питання в спостережній картці стосувались таких критеріїв як: характеристика прилеглої території до будівлі суду, характеристика будівлі та приміщення суду, cудові послуги, вимоги/пропозиції/висновки

Розділ 3. РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ДОСТУПУ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО ПРАВОСУДДЯ.

Висновки / пропозиції щодо стану доступності

Тернопільського окружного адміністративного суду

Дата проведення аудиту доступності (обстеження): 11 серпня 2014 р.

Адреса: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 20

Телефон/факс: (0352) 220 102

Електрона адреса: inbox@adm.te.court.gov.ua

1) Прилегла територія:

Прилегла територія біля суду для мало мобільних груп населення (МГН) є доступною. Однак, відсутні місця для паркування автотранспорту людей з інвалідністю.

Рекомендації:

- Від імені голови суду звернутися до голови місцевої державної адміністрації з проханням вжити заходів для пониження бордюрів із виконанням похилих пандусів в усіх місцях перетину тротуарів (пішохідних шляхів) з проїжджою частиною.

Зразок:

1-05-09

2) Паркування.

Рекомендації:

- Промаркувати горизонтальною розміткою місця для паркування а/т осіб з інвалідністю.

Це місця має бути шириною 3,5 м, з нанесенням горизонтальної розмітки «Міжнародного символу доступності» (МСД) та встановленням дорожнього знаку 5.38 "Місце для стоянки": разом з МСД .

- Влаштувати похилий виїзд зі стоянки на тротуар похилим пандусом 1:12 за зразком:

- Зобов’язати охорону слідкувати, щоб це місце не займали автомобілі, водії яких не мають не це підстав.

Будівля є частково доступною для мало мобільних груп населення (МГН).

3) Входи до будівлі/приміщення:

Рекомендації:

Сходи при вході до будинку (5 сходинок):

- здійснити облаштування поруччям на висоті 80-90 см, із продовженням по горизонталі як вгорі, так і внизу на 30 см. При ширині сходів 2,5 м і більше так само встановити розділове поруччя.

- ребра 1-ї і останньої сходинки промаркувати контрастною фарбою (білою або яскраво-жовтою).

- здійснити облаштування пандуса. Переконатися, щоб ухил пандуса був 1:12, поруччя на висоті 70 і 90 см, по краях пандуса бортики висотою 5 см.

4) Двері вхідні

Рекомендації:

- Встановити при вході до будинку суду звуковий маячок (бажано на фотоелементі, який спрацьовує на рух)

- На полотнинах дверей нанести яскраве контрастне маркування заввишки не менше 0,1 м і завширшки не менше 0,2 м, розташоване на рівні не нижче 1,2 м і не вище 1,5 м від поверхні пішохідного шляху.

прозорі двері

5) Будівля суду.

Рекомендації:

- Здійснити облаштування вестибюльних сходів поручнями

- облаштування пандуса на вестибюльних сходах

- здійснити маркування вестибюльних сходів контрастною фарбою (білою або яскраво-жовтою)

- встановити кнопку виклику персоналу суду.

6) Громадські вбиральні:

Рекомендації:

- В туалетних приміщеннях виконати універсальну кабіну. За неможливості виконати універсальну кабіну в загальних туалетних приміщеннях вишукати окрему кімнату, в якій влаштувати таку кабіну.

Універсальна кабіна туалету загального користування повинна мати розміри в плані не менше, м:

ширина – 1,65,

глибина – 1,8.

У кабіні поруч з унітазом слід передбачати простір для розміщення крісла-коляски,

- Встановити при можливості у туалеті біля унітазу поручень.

- Нанести піктограму на дверях туалетного приміщення.

кабіна

7) Судові послуги

Рекомендації:

- Здійснити пониження стійки у канцелярії/приймальні для можливості обслуговування осіб в кріслах-візках.

- Влаштувати місце і пристосувати до потреб людей з інвалідністю для ознайомлення з матеріалами справ.

- Створити в у суді інформаційний центр, доступний для людей з інвалідністю.

- Провести навчання персоналу на тематику здатності спілкування з людьми з інвалідністю, залучивши представників громадських організацій.

- В посадових інструкціях працівників суду передбачити вимоги щодо особливостей обслуговування людей з різними видами інвалідності.

- Налагодити тісну комунікацію суду з громадськими організаціями які захищають права та інтереси людей з інвалідністю

8) Візуальна інформація

Рекомендації:

Система засобів інформації зон і приміщень, а також вхідних вузлів і шляхів руху, повинна забезпечувати безперервність інформації, своєчасне орієнтування й однозначне упізнання об'єктів і місць відвідування.

Вона повинна передбачати можливість одержання інформації про послуги, що надаються, розміщення і призначення функціональних елементів, розташування шляхів евакуації, попереджати про небезпеку в екстремальних ситуаціях тощо.

знак 8a pictogram

Висновки / пропозиції щодо стану доступності

Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

Дата проведення аудиту доступності (обстеження): 11 липня 2014 р.

Адреса: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 34

Телефон: (0352) 25-94-31

Факс: (0352) 23-63-75

Електрона адреса: inbox@tem.te.court.gov.ua

1) Прилегла територія:

Прилегла територія біля суду для мало мобільних груп населення (МГН) є доступною. Однак, відсутні місця для паркування автотранспорту осіб з інвалідністю.

Рекомендації:

Зразок:

1-05-09

2) Паркування.

Рекомендації:

- Промаркувати горизонтальною розміткою місця для паркування а/т осіб з інвалідністю.

- Влаштувати похилий виїзд зі стоянки на тротуар похилим пандусом 1:12 за зразком:

- Зобов’язати охорону слідкувати, щоб це місце не займали автомобілі, водії яких не мають не це підстав.

Будівля є частково доступною для мало мобільних груп населення (МГН).

3) Входи до будівлі/приміщення:

Рекомендації:

Сходи при вході до будинку (6 сходинок):

- ребра 1-ї і останньої сходинки промаркувати контрастною фарбою (білою або яскраво-жовтою).

4) Двері вхідні

Рекомендації:

- Встановити при вході до будинку суду звуковий маячок (бажано на фотоелементі, який спрацьовує на рух)

прозорі двері

5) Будівля суду.

Рекомендації:

- Здійснити облаштування вестибюльних сходів поручнями

- облаштування пандуса на сходах

- здійснити маркування сходів контрастною фарбою (білою або яскраво-жовтою)

- Здійснити розширення дверного проходу в тамбурних дверях (більше 90 см.)

6) Громадські вбиральні:

Рекомендації:

Універсальна кабіна туалету загального користування повинна мати розміри в плані не менше, м:

ширина – 1,65,

глибина – 1,8.

У кабіні поруч з унітазом слід передбачати простір для розміщення крісла-коляски,

- Встановити при можливості у туалеті біля унітазу поручень.

кабіна

7) Судові послуги

Рекомендації:

- Здійснити пониження стійки у канцелярії/приймальні для можливості обслуговування осіб в кріслах-візках.

- Влаштувати місце і пристосувати до потреб осіб з інвалідністю для ознайомлення з матеріалами справ.

- Створити в у суді інформаційний центр, доступний для осіб з інвалідністю.

- Розмістити на стендах інформацію про можливості отримання безоплатної правової допомоги.

- Налагодити тісну комунікацію суду з громадськими організаціями які захищають права та інтереси людей з інвалідністю.

- Збільшити розмір шрифту написання інформації, яку розміщено на стендах.

8) Візуальна інформація

Рекомендації:

знак 8a pictogram

Висновки/пропозиції щодо стану доступності

Апеляційного суду Волинської області

Дата проведення аудиту доступності (обстеження): липень 2014 р.

Адреса: м. Луцьк, вул. Червоного Хреста,10

Телефон/факс: 72 15 19

Електрона адреса: inbox@vla.court.gov.ua

1. Прилегла територія:

Прилегла територія біля суду для мало мобільних груп населення (МГН) не є доступною: відсутні пандуси.

Рекомендації:

- Від імені голови апеляційного суду звернутися до голови міської Ради з проханням вжити заходів для пониження бордюрів із виконанням похилих пандусів в усіх місцях перетину тротуарів (пішохідних шляхів) з проїжджою частиною.

Зразок:

1-05-09

Встановити звуковий маячок при вході.

Встановити інформаційне світлове табло.

2. Паркування.

Паркувальна зона біля суду зовсім не розрахована на осіб цільової категорії проекту.

Рекомендації:

- Звернутися до МВС у Волинській області виділити і промаркувати горизонтальною розміткою місця для паркування автотранспорту людей з інвалідністю.

- Влаштувати похилий виїзд зі стоянки на тротуар похилим пандусом 1:12 за зразком:

3. Будівля/приміщення.

Будівля є частково доступною для мало мобільних груп населення (МГН).

Входи до будівлі/приміщення:

При вході в будинок суду – 5 сходинок. Сходинки облаштовані поручнями на висоті 100 см. Пандус наявний.

Рекомендації:

- ребра 1-ї і останньої сходинки промаркувати контрастною фарбою (білою або яскраво-жовтою).

DSCN5903

4. Двері вхідні

Двері достатньо широкі – 120 см.

Рекомендації:

- Встановити при вході до будинку суду звуковий маячок (бажано на фотоелементі, який спрацьовує на рух)

прозорі двері

5. Будівля суду.

В цілому доступність до приміщення суду вкрай проблематична. В 4-і поверховому будинку суду відсутній ліфт, що є основною проблемою, хоча наявна кнопка виклику персоналу суду.

Рекомендації:

- Замінити покриття підлоги

- Покращати роботу співробітників суду щодо їх допомоги відвідувачам.

- Здійснити облаштування вестибюльних сходів поручнями

- облаштування пандуса на вестибюльних сходах

- здійснити маркування вестибюльних сходів контрастною фарбою (білою або яскраво-жовтою)

6. Громадські вбиральні:

В цілому не готові для прийому людей з інвалідністю.

Рекомендації:

Універсальна кабіна туалету загального користування повинна мати розміри в плані не менше, м:

ширина – 1,65,

глибина – 1,8.

У кабіні поруч з унітазом слід передбачати простір для розміщення крісла-коляски,

- Встановити при можливості у туалеті біля унітазу поручень.

- Нанести піктограму на дверях туалетного приміщення.

кабіна

7. Загальні приміщення (канцелярія, приймальня)

Рекомендації:

8. Судові послуги.

Рекомендації:

- Пристосувати для потреб інвалідів кімнату для ознайомлення зі справами.

Висновки/пропозиції щодо стану доступності

Красилівського районного суду Хмельницької області

`~

1!

2@

3#

4$

5%

6^

7&

8*

9(

0)

-_

=+

tab

q

w

e

r

t

y

u

i

o

p

[

]

\|

caps lock

a

s

d

f

g

h

j

k

l

;:

'"

Enter

shift

z

x

c

v

b

n

m

,

.

/?

shift

Очистити

Укр

←

→

Сховати

'~

1!

2"

3№

4;

5%

6:

7?

8*

9(

0)

-_

=+

tab

й

ц

у

к

е

н

г

ш

щ

з

х

ї

/\

caps lock

ф

і

в

а

п

р

о

л

д

ж

є

Enter

shift

я

ч

с

м

и

т

ь

б

ю

.,

shift

Очистити

Eng

←

→

Сховати

2024 © Всі права захищені

Про суд Прес-центр Громадянам Показники діяльності Інше

v1.34.4

Відповідальна особа за взаємодію з громадськими організаціями інвалідів.